26 серпня 2026 року Державний секретар США Марко Рубіо повідомив кільком главам МЗС країн-союзників, що Вашингтон наразі не планує нових ударів по Ірану та зосередиться на посиленні санкцій і економічному тиску. Водночас США можуть атакувати у відповідь, якщо Тегеран вдарить першим.
Хронологія ескалації
У середині червня 2026 року США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння з 60-денним періодом для узгодження остаточної мирної угоди. Після спливу цього терміну без досягнення угоди президент Дональд Трамп оголосив про початок «нищівної економічної операції» проти Ірану та його союзників, заявивши, що будь-яка країна, яка надаватиме Ірану підтримку, зіткнеться з «колосальними економічними наслідками». Трамп також дав вказівку команді перемовників припинити взаємодіяти з Тегераном.
Наслідки для Ормузької протоки
Розмінування більшої частини Ормузької протоки стало важливим фактором для Вашингтона: США продовжуватимуть морську блокаду та планують пропустити якомога більшу кількість нафтових танкерів. За даними Axios, Вашингтон наразі не веде переговорів з Тегераном і розраховує, що тиск змусить Іран повернутися за стіл переговорів. Останніми тижнями дедалі більше танкерів проходять південною смугою протоки, тож Іран значною мірою втратив один із головних важелів впливу на світові енергетичні ринки. Міністерство закордонних справ Ірану назвало санкції «економічним тероризмом».
Залишити відповідь