15 липня 2026 року міністр оборони Михайло Федоров опублікував у Telegram та соцмережах підсумки роботи і підтвердив, що залишає Міністерство оборони. У дописі він навів 22 пункти досягнень своєї команди та визнав незавершені завдання.
Ключові дати кадрового рішення
Хронологія перебування Федорова на посаді міністра оборони охоплює кілька підтверджених дат. Пропозицію очолити Міноборони він отримав 2 січня 2026 року, після чого подав у відставку з посади віцепрем’єр-міністра. 13 січня 2026 року Верховна Рада звільнила його з Міністерства цифрової трансформації, а вже 14 січня 2026 року його призначили міністром оборони — кандидатуру, внесену президентом Володимиром Зеленським, підтримали 277 народних депутатів. На посаді Федоров змінив Дениса Шмигалі та увійшов до уряду прем’єр-міністерки Юлії Свириденко. 12 липня 2026 року президент Зеленський анонсував кадрові зміни в уряді, а 13 липня 2026 року Юлія Свириденко подала до Верховної Ради заяву про відставку.
22 досягнення та три незавершені завдання
Серед 22 досягнень команди Федорова — відключення російських військ від Starlink, масштабне збільшення закупівель безпілотників, запуск програм забезпечення бойових бригад дронами, реформа оборонних закупівель через тендери, контракти на ракети для систем Patriot, закупівля винищувачів Gripen, успішне випробування української балістичної ракети, грантова програма для виробників ракет і вибухових речовин, експорт продукції ОПК у межах Drone Deal та створення Defense AI Center A1. Незавершеними залишилися повна трансформація Міноборони за стандартами НАТО, переведення всіх оборонних закупівель на тендерну систему та формування культури відповідальності за ухвалені рішення. Федоров заявив, що продовжить працювати над розвитком оборонних технологій України.
Залишити відповідь